Дуже виразно це звучить у Мопассана: «Життя – гора. Піднявшись, ти дивишся вгору і ти щасливий, але тільки-но ти встиг дійти до вершини, як відразу ж починається спуск. І спуск швидкий. Саме у цей період спуску починається в житті людини “бабине літо”. “Бабине літо” – пора роздумів, незрозумілої щемлячої туги. Чекання чогось світлого. Це зрілий вік людини, коли волосся припадає морозом сивої павутинки, це пора оцінок прожитого, переосмислення пройденої дороги».

Тож, на черговому засіданні клубу «За покликом душі», що діє в бібліотеці-філії №10 зібралися найактивніші його учасники, щоб пригадати прожите, згадати молодість та повернутися на 20,30,40 років назад.

Під супровід чаруючої музики, під слова неповторної поезії, під чай зі смаколиками учасники пригадали свої молоді роки, свої досягнення та невдачі, які їх загартували. Згодом, як і всі інші наші зустрічі, плавно перейшли до обговорення літературних вподобань та смаків, які з часом змінилися. Комусь до смаку, як і раніше неповторне поетичне слово, хто вирішив познайомитись з історією України через сучасні твори, сучасних авторів, а хто поринув у світ пригод та фантастики.

В невимушеній, душевній атмосфері пройшла наша зустріч.