Зате на все життя залишився спадок від батьків - любов до музики, і, зокрема, до хорового співу, адже батько з мамою співали у церкві, там і познайомилися. Після закінчення 7 класів Павлиської школи вступив до Олександрійського культосвітнього училища, яке закінчив на відмінно. У 1955 році на 4 роки був призваний на службу до лав Військово-морського флоту. Служити він потрапив на Балтійський флот, був машиністом на червонопрапорному крейсері «Кіров», де також організував художню самодіяльність. Після демобілізації повернувся у рідні степи Кіровоградщини.

Спочатку Володимир Павлович працював в Олександрійському професійному ансамблі пісні й танцю «Урожай» - концертмейстером, а потім і керівником. Та незабаром ансамбль розпався, і значну частину його учасників взяли на роботу на Електромеханічний завод. Тодішній директор підприємства І. Сисоєв був великим шанувальником самодіяльності. Тож артисти влаштувалися на завод, а вільний час присвячували хору. Скляр працював в апаратному цеху слюсарем-електромонтажником. А у 1963 році, коли міський Палац культури передали заводу, «Веселка» переселилася сюди. Уже назавжди.

У 2003 році хор «Веселка» отримав Диплом II ступеня за участь у I Всеукраїнському фестивалі козацької пісні ім. Семена Климовського. У 2009 році - удостоївся честі виконати фінальну пісню на концерті з нагоди 70-річчя Кіровоградської області.

За більш детальною інформацією звертайтеся після карантину в Центральну міську бібліотеку м. Олександрія в сектор краєзнавчої роботи.