В 2017 році виповнюється:

15 січня  

 

90 років від дня народження Заболотнього Василя Івановича (1927),

 ветерана Другої світової війни, Почесного громадянина міста Олександрії

 

Заболотній Василь Іванович народився 15 січня 1927 року в с.Кам’янці на Житомирщині.

Ветеран Великої Вітчизняної війни. У період фашистської окупації пізнав усі жахи і страхіття німецьких звірств. Його тричі намагалися відправити до Німеччини, але щасливий збіг обставин допоміг уникнути неволі.
В 1944 році, після звільнення села від окупантів, був мобілізований до лав Радянської Армії і направлений служити у Дагестан. За тривалий час служби – 7 років, проявив сміливість, мужність, брав участь у бойових діях на території Північного Кавказу.

Після Великої Вітчизняної війни 52 роки працював в Олександрії, з них 32 – начальником бюро інвентарізації. 18 років був депутатом міської ради. Будучи головою комісії по житлово-комунальному господарству, ініціював благоустрій доріг на вулицях С.Лазо і Набережній.

Нагороджений орденом «За мужність» та 14 медалями, з них – 2 знаки Кіровоградської ОДА «З добром до людей».

З 1987 року Василь Іванович член міської ради ветеранів. Велику виховну роботу проводить серед молоді міста, виступаючи в школах, музеях та бібліотеках, а також серед ветеранів Олександрійщини. З 2002 року Василь Іванович голова прес-групи ради ветеранів. З його ініціативи в газетах друкуються замітки про учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни, партизан-підпільників.

В 2013 році була випущена і презентована книжка про ветеранів – учасників бойових дій по матеріалах, які записав з уст живих учасників бойових дій Василь Іванович Заболотній.

 

Бібліографія:

1.      Життя почалось спочатку 22 червня 1941 року [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://alnews.com.ua/history/person/1093-zhittya-pochalos-spochatku-22-chervnya-1941-roku  . – Назва з екрану. - Дата звернення:14.08.2016

 

 

24 січня

                                            130 років з дня відкриття

Олександрійської громадської бібліотеки (1887)

 

Думка про відкриття в повітовому  місті Олександрія публічної бібліотеки виникла у 1886 році. В «Юбилейном отчете Александрийской общественной библиотеки» читаємо «небольшой кружок александрийской интеллигенции во главе с местным головою Иваном Тимофеевич Паученко, в средних числах мая 1886 г. разослал и расклеил печатные приглашения всем желающим собраться 25 мая того же года в зале Городской думы для обсуждения вопроса о предполагаемой библиотеке». Незабаром відбулося засідання, на якому був прочитаний і схвалений проект «Статуту Олександрійської громадської бібліотеки». 1 серпня 1886 року статут був затверджений заступником Міністра внутрішніх справ сенатором Плеве.

20 жовтня 1886 року відбулися перші збори членів-засновників для визначення кількості директорів бібліотеки та їх обрання. Першими директорами були: А.Ф.Якубовський, О.І.Цивчинський, П.Л.Волотковський, священик В.М. Никифоров та доглядач училища М. Андрієвський.

А 11 (24 н.ст.) січня 1887 р. відбулося урочисте відкриття Олександрійської громадської бібліотеки.  За пожертвування і заслуги перед бібліотекою Почесними членами були обрані олександрійці: Кефала М.О., Кефала В.Л., Горонович І.І., Зерваницький М.І., Парфацька К.А., Паученко І.Т., Якубовський А.Ф.

Згідно Уставу, «Александрийская общественная библиотека учреждается с целью доставления жителям г. Александрии и его окрестностей возможно большего облегчения в делах самообразования».

Так як засновником бібліотеки був міський голова, то першою на допомогу бібліотеці прийшла Міська дума, яка вже на першому засіданні ухвалила надати для бібліотеки безкоштовно приміщення в міській Управі та видавати щороку у вигляді допомоги 100 карбованців. У 1894 році Олександрійська міська дума «проявила новое доказательство своего сочувственного отношения к библиотеке» і додала ще 100 карбованців - «специально для образования фонда на постройку здания библиотеки и подарила место для нее».

Бібліотекою мали право користуватися всі: «в читальне даром, и вне читальни (на дому) - за плату в год 5 руб., полгода 3 руб. и в месяц 50 коп.». Підтвержденням того, що основною метою бібліотеки була допомога тим, хто вчиться, хто прагне до знань, засвідчує той факт, що з 1896 р. була введена пільгова читацька плата 2-го розряду 25 коп. в місяць, з правом отримання однієї книги для читання вдома. З 1897 р. для вчителів земських шкіл Олександрійського повіту було надано право безкоштовно користуватись бібліотекою на протязі канікул.

Бібліотека і читальня були відкриті з 10.00 год. до 13.00 год. та з 18.00 год. до 22.00 год.

Вже з 7 січня 1887 р. на посаду помічниці бібліотекаря, була запрошена А.А.Волотковська, яка пропрацювала тут 25 років.

Бібліотека, за свідченням документів, постійно збільшувала перелік безкоштовних послуг. При цьому знаходила підтримку в рішенні своїх проблем як збоку міської так і земської управи. Наприклад, Олександрійське земство, на протязі 20-ти років (1888-1909 рр.) виділяло бібліотеці  кожен рік по 200 крб. для того, щоб вчителі земських шкіл безкоштовно користувалися книгами.

 Приміщення бібліотеки в Міській Управі  (по вул. Казначейській, зараз – 6-го Грудня) виявилося не зовсім зручним, тому що часто бібліотека повинна була зачинятися на час засідань Думи, мирових суддів, і тому бібліотека була переведена спочатку в приміщення поряд з Міською Управою, а з червня 1903 року перейшла в спеціально орендоване приміщення і одержала ще 100 карбованців допомоги  на опалення.

В різні роки директорами бібліотеки були видатні олександрійці: священик Василь Никифоров – перший краєзнавець міста; нотаріус Антон Федорович Якубовський  – ініціатор заснування бібліотеки. Достовірно відомо, що відома в місті сім'я Чижевских приймала безпосередню участь в діяльності бібліотеки. Іван Костянтинович – був одним із директорів бібліотеки, а Марія Дмитрівна – довгий час була помічником директора,  з її ініціативи в бібліотеці було відкрито дитячий відділ.

Перший Алфавітний каталог Олександрійської  громадської бібліотеки датується 1888 роком (дозволений цензурою 20 січня 1888 р.) і надрукований в друкарні Райхельсона.

Перший систематичний каталог, складений «по плану, позволяющему удобно обращаться с журнальным материалом» був каталог укладений Миколою Івановичем  Борисовим в 1903 році. Ім'я Миколи Борисова, відомо тим, що саме він видав одну з перших карт міста Олександрія. Цей каталог показує точну кількість книг і періодичних видань в бібліотеці в той період, а це – 894 найменування. Найбільшою популярністю серед читачів користувалися періодичні видання (50% від усього числа вимог). Белетристика знаходиться на другому місці (41%). Потім йде дитяча література та педагогіка (4,6%), історична література (2,7%),  сільське господарство, географія та подорожі становлять 1,7%.

Серед книг Олександрійської громадської бібліотеки були  «Байки» Л. Глібова, твори Старицького, М. Костомарова, «Наймичка» Т. Шевченко, «Горе від розуму» Грибоєдова, драматичні твори Островського, поезія О. Пушкіна, романи Л. Толстого, Д.Дефо, Сервантеса, Доде, О.Бальзака, О. Дюма та ін.

Звіти за 1887-1893 рр. показують, що головним джерелом доходів бібліотеки був читацький збір, який з кожним роком збільшувався.

Поповнення книжкового фонду відбувалося не тільки за рахунок передплати періодичних видань. Київський університет св. Володимира, Історичне товариство Нестора Літописця та Імператорське Вільно-економічне товариство «присылали бесплатно свои сочинения, газеты и журналы для пополнения фонда библиотеки, тем самым, уменьшая расходы на приобретение новых книг».

В «Ювілейному звіті бібліотеки» згадується про «піклування дирекції по влаштуванню вечорів, спектаклів і ялинок», які приносили значні прибутки бібліотеці. В важкі 1911-1914 рр. міський театр Чібісова організовував благодійні вистави на користь Олександрійської громадської бібліотеки. Таких спектаклів було декілька. Кожна вистава розпочиналась виступами вдячних читачів: «Наша библиотека единственное культурное учреждение, созданное силами интеллигенции. Она является единственным звеном, связывающим обывателя с культурным миром».

В «Доповідях Олександрійського повітового земського зібрання 1910 р.» читаємо, що «Александрийская общественная библиотека всегда шла навстречу просьбам ее читателей, не преследуя каких-либо партийных направлений… благодаря поддержке общества и заботам дирекции…все время могла выполнять свою просветительную задачу: давать здоровый материал для читателя, содействовать его умственному и нравственному развитию».

 

Бібліографія:

1.       «Рецензия на спектакль в пользу библиотеки»//Александрийский театральный листок.-1911.-№9 (24 апреля).- с.4.

2.       «Спектакль в пользу Общественной библиотеки»// Александрийский театральный листок.-1911.-№7 (15 апреля). - с.3

3.      Журналы заседаний Александрийского уездного земского собрания Херсонской губернии. Майской XXXV очередной сессии 1899г. С приложениями докладов управы и комиссий.- Александрия: Типография Райхельсона,1899.-с.136-137

4.      Каталог Александрийской общественной библиотеки. - Александрия: Типография Райхельсона,1888 - 44с. 

5.      Отчет  Александрийской уездной земской управы / О положении земского хозяйства/ за 1893г.-Александрия:Тип. Райхельсона,1894.-с.56

6.      Троцюк Т.В. Александрийская общественная библиотека: к истории возникновения [Текст] / Троцюк Т.В.  // РНБ. История библиотек. Исследования, материалы, документы. Вып.7.-Санкт-Петербург, 2009.- с.15-22.- Библиогр.: с.21-22

7.      Устав Александрийской общественной библиотеки: (Утвержден  товарищем (заместителем) Министра внутренних дел, сенатором Плеве 1 августа 1886г.). - Александрия: Тип. Райхельсона, 1886. - с.1

8.      Юбилейный отчет Александрийской общественной библиотеки за 1887-1912 гг. - Александрия: Типография Райхельсона , 1912.-с.1