25 січня

60 років від дня народження

Колосовської Олени Данилівни

(1957)

поетеси, журналістки

 

Народилася 25 січня 1957 р. в м. Києві. Але рідним містом вважає Олександрію. Тут пройшло її дитинство, закінчила середню школу, працювала на промислових підприємствах, займалася викладацькою діяльністю, керувала міським телеканалом, була депутатом міської ради 23 скликання.

 Інженер-механік і економіст за освітою. Журналістка, поетеса. Керівник літературного клубу «Джерельце» ПК «Світлопільський».

 

Бібліографія:

1.      «Олександрія читає дітям»: (Про зустріч з поетесою О.Колосовської в Олександрійській центральній міській бібліотеці для дітей ім.Ю.Гагаріна)  [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://www.library.alexandriya.com/index.php?option=com_content&view=article&id=500:l--r&catid=39:2011-11-27-09-23-16&Itemid=113. – Дата перегляду: 12.09.2016. - Назва з екрану.

 

 

 

14 лютого

 

80 років з дня народження

Кохана Анатолія Ілліча

(1937-2012)

лікаря, кандидата медичних наук, журналіста, краєзнавця, лауреата обласної краєзнавчої премії ім. В.Ястребова (2007 р.)

 

Анатолій Кохан народився 14 лютого 1937 року в Новограді-Волинському Житомирської області. У тому ж 1937-му його батька - ветеринара Іллю Андрійовича - заарештували за антирадянську діяльність. Його дружина, Іда Авсіївна Кохан, залишившись одна з трьома маленькими дітьми, звернулася за допомогою до Калініна і таки домоглася виправдання чоловіка. Перед війною Ілля Андрійович повернувся додому тяжко хворим - в таборах він заразився сибірською виразкою.

У 1941 році Кохани переїхали до Новгородки, там Анатолій виріс і закінчив школу, звідти у 1954 році виїхав вступати до Харківського медичного інституту на спеціальність «педіатрія».

У 1960 році Анатолій приїхав працювати в Близнюки Харківської області. Жінка, Роза Соломонівна,працювала фтизіатром, Анатолій Ілліч - педіатром і патологоанатомом. У Близнюках у подружжя народилася старша дочка Олена. Там же Анатолій почав писати.

Відпрацювавши в Близнюках призначені три роки, Анатолій виїхав до Олександрії, влаштувався на роботу в дитячу міську лікарню і одночасно продовжував писати. Сам Анатолій Ілліч завжди підкреслював, що він, в першу чергу, дитячий лікар. Мовляв, краєзнавство, журналістика, вірші - це тільки захоплення, які дозволяють переключитися і відпочити від роботи.

У 1979-му в Москві він захистив кандидатську з історії медицини. Потім написав кілька монографій: про земську медицину, про історію охорони здоров'я в Кіровоградській області і т.п. А ще майже тридцять років керував методико-організаційним кабінетом райлікарні.

Краєзнавством Анатолій Ілліч серйозно захопився в 70-х. Працюючи над дисертацією, він паралельно шукав в архівах Ленінської бібліотеки матеріали про улюблене місто і так, між справою, зробив кілька відкриттів, наприклад, знайшов видання «Александрийского театрального листка» - до цього в Олександрії і не підозрювали, що місцевий театр мав власне періодичне видання.

Його перша книга «Олександрія. Путівник» вийшла у 1979 році. Більшість його книг написані у співавторстві: путівник - з журналістом Колесніковим, «Стара Олександрія» - з колекціонером Сурженко, «Театральна Олександрія» - з театралом Біланюк.

З 1963 року в обласних і місцевих газетах постійно друкував краєзнавчі матеріали. Був членом обласного літературного об’єднання «Степ» та Національної спілки журналістів України.

Своє краєзнавче кредо Анатолій Кохан виклав після вручення найпрестижнішої краєзнавчої премії ім. Ястребова: «Не потрібно забувати про те, що патріотизм - це не тільки гордість за свою країну, а й уміння відчувати за неї почуття сорому. Якщо відсутнє почуття сорому, ми ніколи не досягнемо успіху. Ми пишаємося своїми чорноземами, але нам повинно бути соромно, що урожай у нас в два рази менше, ніж там, де землі не такі родючі. Пишаємося Дніпром, але зробили з нього стічну канаву. Намагаємося розвивати туризм, але забуваємо, що для цього повинна бути створена інфраструктура, побудовані хороші дороги, готелі з гарячою водою, ресторани. Олександрія - це моя релігія».

24 липня 2012 року серце лікаря зупинилося в реанімаційному відділенні міської лікарні м.Олександрії.

Автор краєзнавчих книг:

·        «Александрия. Путеводитель» (1979) разом з В. Колесниковим,

·        «Театральна Олександрія» (2002), в співавторстві з Ю.Ф.Біланюком,

·        «Штрихи до портрета Василя Сухомлинського» (2003),

·        «Ти наша доля, Олександрія» (2004),

·        «Євреї Олександрії» (2004),

·        «Стара Олександрія в листівках і фотографіях» (2007) співавтор - Леонід Сурженко;

·        та праць з історії медицини.

 

         Бібліографія:

1.      Аноко Т. Кохан Анатолий Иллич [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://news.kr.ua/2010/03/528 /.-(дата звернення 15.08.2016).-  Назва з екрана

2.      Володина Т. Заслуженная награда Анатолия Кохана/Т.Володина// Городской курьер. – 2007. - 31 марта. –С.11

3.      Голобородько В.  Патріот і волонтер свободи Анатолій Кохан / В. Голобородько // Городской курьер. - 2014. - 17 июля. - С. 6.

4.      Голобородько В.  Анатолій Кохан : поет, якого ми не знали / В. Голобородько  // Городской курьер . - 2013. - 4 июля. - С. 1,7.

5.      Гора Т. Анатолій Кохан: 10 запитань ювіляру / Т. Гора // Вільне слово. - 2012. - 8 лютого. - С. 4.

6.      Жарко А. Лікар за покликанням і творець від Бога /А.Жарко // Олександрійська правда. -2009. -№22. – С.2

7.      Земляки-дослідники історії нашого краю // Вільне слово. – 2006. – 7 червня. – С.5

8.      Карпачева Е. Дело всей его жизни/Е.карпачева // Олександрійський тиждень. – 2007. – 15 лютого. – С.4

9.      Степанова О. Доктор, котрого нет…/О.Степанова //Украина Центр.- 2012.- 4 вересня