Усе далі відходять грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам'ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя.

Наше покоління знає про Другу світову війну не надто багато, в основному через кінематограф, документальні та художні книги.

Тому, щоб краще зрозуміти події тих далеких років, бібліотека-філія №10 запросила ветерана Другої Світової війни, почесного громадянина міста – Шевченка І. А. до учнів 10 класу ЗНЗ№10 на меморіальний урок «І пам'ять і шана, і слава усім, хто Перемогу приніс…».

Ветеран повідав історію свого життя, яка тісно переплелася з війною. Школа, артилерійське училище, війна… У званні лейтенанта вісімнадцятирічним юнаком пішов захищати нашу Батьківщину. Був командиром артилерійського батальйону, воював на Західному фронті, визволяв територію Білорусії. Контузія, поранення, ще поранення, і у грудні 1944 року на території Польщі його було комісовано.

Ілля Антонович перенісся думками у важкі часи Другої світової війни, поділився спогадами про свою участь у кровавих боях; глибокі рани, нанесені німецькими загарбниками українському народові, українській землі; про героїзм пересічних людей, які готові були віддати життя за Батьківщину. Він ніколи не зможе забути цю війну тривалістю 1418 днів і ночей. Чотири роки... Тридцять чотири тисячі годин!.. Від Москви до Берліна - дві тисячі шістсот кілометрів.

... Майбутнє є, якщо пам'ятати минуле. Ми маємо добре пам'ятати ту страшну ціну, яку заплатило людство, маємо зробити все, щоб це більше не повторилося.