Україна, яка завжди годувала хлібом весь світ, зазнала масового голоду. Країна втратила тоді мільйони своїх дітей. Голодомор приніс багато горя. У нього були об’єктивні й суб’єктивні витоки й наслідки.

Відтоді вже минає 85 років. Час лікує душевні рани, але цю рану в серці України загоїти неможливо. Вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час, коли над Україною, над іншими народами колишньої радянської спільноти панував страшний диявол голодної смерті.

Протягом всього 2017 року бібліотекарі міста закликають до вшанування закатованих українців та доносять до широкої аудиторії, передусім учнівської та студентської молоді, об’єктивну інформацію про трагічні події української історії.

Книжкова виставка «Навіки до тридцятих прикуті», представлена користувачам в читальній залі бібліотеки-філії №10, ще раз закликає кожного згадати страшний голодомор 1932 – 1933 років та помолитися за безневинно загублені душі українців.

…Не може бути гіршої муки, аніж бачити як від голодної смерті відходить у небуття твоя родина. Тож ми, українці, повинні пам’ятати про трагічні сторінки нашої історії, щоб вони більше ніколи не повторилися!