Як відомо, в бібліотеках працюють не просто бібліотекарі, а незвичайні, обдаровані працівники. Взяти участь у Національному проекті «Україна читає дітям» бібліотекарі запропонували своїй колезі Юлії Волошиній – молодій, талановитій поетесі. Юлія – член літературно-мистецького клубу «Джерело», вперше її поезії були надруковані у 2016 році в двох збірках: «Джерело» та «Сузір’я молодих талантів Олександрії».

На зустріч з Юлією Вікторівною запросили учнів 4- А класу ЗНЗ №10, які з радістю відгукнулися на пропозицію бібліотеки.

Спочатку, вона коротко розповіла про себе, що народилася і навчалася в місті Олександрії, тут отримала освіту за фахом «Бібліотечна справа» у Олександрійському вищому училищі культури. Ось уже 11 років працює бібліотекарем в міській бібліотечній системі. Вірші почала писати ще в шкільні роки. Світ її захоплень вражає: художній розпис по каменю, поезія, художня література, кіно та багато іншого. Але основне – написання віршів.

Любов до читання у неї з дитинства. ЇЇ улюбленою книгою була «Русалонька» Г.Х Андерсена, яку вона перечитувала безліч разів і кожного разу плакала, після кожного прочитання знаходила для свого розуміння щось нове й нове. Коли підросла її настільною книгою стала книга Антуана Сент-Екзюпері «Маленький принц».

«Читаючи її, розумієш, що дорослі це теж діти, тільки забули про це. Ось скажіть, коли дорослі беруть до уваги, що їхня точка зору на цей світ відрізняється від дитячої? Та майже ніколи. Ось чому Екзюпері обрав головним героєм казки саме дитину. Лише діти здатні любити цей світ по-справжньому, цінувати його і навіть у пожованому листочку побачити невимовну красу. Як говорив мудрий змій: «…Самого головного, очима не побачиш - тільки серце зряче».

Цей твір навчив мене ставитися відповідально до своїх вчинків, до людей, які живуть навколо мене. Я зрозуміла, що повинна піклуватися і відповідати за життя кішечки чи собачки, які живуть у мене, бо вони цілком довірились мені і чекають на мою поміч і любов. А ще ця повість-казка навчила мене милосердю, чистої довірливої дружби та щирих стосунків у спілкуванні з близькими та рідними. Я прочитала цю чудову книгу на одному подиху і раджу вам її прочитати.

А взагалі, я постійно щось читаю незалежно від того дитяча чи доросла книга, головне щоб цікава. Нещодавно прочитала книгу «Стая», автор Боббі Пайрон. В ній розповідається про маленького хлопчика, якого виховала зграя безпритульних собак. Дуже жаліслива книга, вона показує настільки тварини добріші ніж люди» - розповідає Юлія.

Ще вона любить поезію Ліни Костенко, найулюбленішим є вірш «Осінній день, осінній день, осінній!..». У спілкуванні з дітьми виник щирий діалог, з якого з’ясувалося, що у класі є дівчинка Голуб Настя, яка також пише вірші, один з яких вона прочитала. Діти з задоволенням прослухали вірші Юлії Вікторівни, також вони познайомилися з ще одним її захопленням - розписом на камені.

На прощання, діти побажали подальших успіхів у її починаннях, щоденних справах, сміливих планах та сподіваннях.