Добра, чуйна і дуже талановита жінка, яка натхненно читала свої творіння про рідне місто, його природу, про жінку, і звичайно ж про кохання і щастя. В її поезіях знайшли відображення все пережите і самі реалії життя, де є місце і душевному болю і радощам.

Людмила Юріївна Снітко народилася у квітні 1958 року у родині фронтовика в м. Олександрії. Там же вчилася в СШ №15.

Закінчила Одеський політехнічний університет за спеціальністю інженер-електронщик.

У рідній Олександрії починався трудовий шлях автора. Та як дружині офіцера доводилося неодноразово переїздити з одного місця проживання до іншого.

Останній час живе у м. Кременчук. Понад 20 років працювала у ДП «Український науково-дослідницький інститут вагонобудування» спочатку інженером, потім завідуючою групою, старшим науковим співробітником.

Друкувалася в різних літературних альманахах.

Авторка книги поезії та прози «Жити, щоб любити». Співавторка книги «Ангели світла». Переможниця ІІ міжнародного літературного конкурсу «Місто поезії».

Входить до спілки літераторів «Славутич» м. Кременчука.