Березень

01 березня

100 років від дня народження

Антоніни Тимофіївни Криуленко

(1920-2012)

Вчитель, краєзнавець

Криуленко Антоніна Тимофіївна народилася в м.Олександрії 1 березня 1920 року. Після закінчення 10 класу стає студенткою Дніпропетровського державного університету і паралельно навчається в школі медсестер. З початком Другої світової війни 22 червня 1941 року Антоніна добровільно вступає до армії, на захист Батьківщини. Військомат її, як і інших, призначає санітаркою сформованого евакогоспіталю №377 другого українського фронту. Поранених з передової направляли до госпіталю. Антоніні і самій доводилося відтягувати поранених з передової, надавати їм першу медичну допомогу: зупиняти кровотечу та перебинтовувати рани. Війна залишила Антоніні тавро на все життя. При черговому виносі пораненого з полю бою, в її обличчя потрапило три осколки від розриву снаряду. Це трапилося на території Росії. Антоніна Тимофіївна була визнана інвалідом війни і демобілізована, але залишилася працювати у госпіталі санітаркою. Госпіталь був переведений на Кавказ, в місто Орджонікідзе. Там вона закінчила навчання, отримала диплом про вищу освіту філолога. З наближенням фронту до Кавказу, госпіталь був переведений у Туркменію. Там Антоніна працювала у Військкоматі начальником адміністративно-господарської частини. З визволенням Олександрійщини від фашистської окупації у грудні 1943 року Антоніна повертається додому.

За сприянням ЦК ВЛКСМ вона призначається на роботу в комсомольських органах району. Очолювала районну комсомольську організацію, а потім вчителювала в школі №1. Як молода ініціативна вчителька організувала пошукові загони в школах району та міста. Вони виявили місця поховань воїнів-визволителів Олександрійщини та їх перезахоронень. Шляхом подвірного обходу збирали матеріали про олександрійців-захисників Вітчизни. Встановлювали зв’язки з військовими частинами, які звільняли наш край, організовували їх зустріч з населенням міста та сіл району. На підставі зібраних матеріалів в школах міста і району було організовано 18 музеїв бойової слави. За це Антоніні Тимофіївні було присвоєно звання «Майстер золоті руки».

За матеріалами пошуковців була встановлена правдива історія 91 артбригади, яка визволяла Олександрійщину. Антоніна Тимофіївна написала книгу «Пам’ять». За організацію 18 музеїв у школах міста та району і написання книги «Страницы жизни учителя» їй було присвоєно звання «лауреата премії В. І. Леніна».

До 65-річчя Великої Перемоги А. Криуленко видала книгу-трилогію «Была война», «Огненные годы», «Стояли насмерть». Антоніна Тимофіївна – Почесний громадянин міста Олександрія. Відмінник народної освіти. Учасник бойових дій. Інвалід війни. Мала більше 10 державних нагород. Трудовий стаж – 60 років. Не зважаючи на свій поважний вік, фронтові поранення, вона брала активну участь в громадському житті міста та району. В своїх книгах вона закликає читачів, всіх людей доброї волі берегти і зміцнювати мир на землі для щасливого життя наступних поколінь.

29 березня 2012 року на 93 році життя Криуленко Антоніна Тимофіївна відійшла у вічність.

 

Твори:

  1. Криуленко А. Т. Бессмертие (верлибром)/А.Т. Криуленко.-Александрия,2008.-76 с.
  2. Криуленко А. Т. В мир познаний/ А.Т. Криуленко.-Александрия,2008.-56с.
  3. Криуленко А. Вивчайте твори видатного педагога/ А. Криуленко//Вільне слово.-2010.-29 вересня.- С. 3
  4. Криуленко А. В дорогу! / А. Криуленко//Вільне слово.-2010.-17 березня.-С.3
  5. Криуленко А. Зустріч через 40 років/ А. Криуленко//Вільне слово.-2010.-21 липня.-С.3
  6. Криуленко А. Т. Исцеление верлибром(белый стих)/ А.Т. Криуленко.- Александрия, 2006.-100 с
  7. Криуленко А. Т. Огненные годы/ А.Т. Криуленко.-Александрия,2009.-139 с
  8. Криуленко А. Т. Подкова на счастье (верлибром)/ А.Т. Криуленко.-Александрия,2007.-69 с
  9. Криуленко А. Послідовниця Сухомлинського/ А. Криуленко//Вільне слово.-2010.-14 квітня.- С.3
  10. Криуленко А. Учасники параду Перемоги-наші земляки/ А. Криуленко//Вільне слово.-2010.-5 травня.- С. 4

Бібліографія:

  1. Бескровная Н. Жажда творить / Н. Бескровная // Олександрійський тиждень. - 2011. - 18 серпня. - С. 4 
  2. Гайда Лариса. Вчителі-краєзнавці, засновники музеїв Кіровоградщини: (Біографічні нариси) / Лариса Гайда ; Кіровоградський обл. ін-т післядипломної пед. освіти ім. В. Сухомлинського, Обласне історико-культурне т-во "Ойкумена", Кіровоградська обл. орг. т-ва пам'яток історії та культури. - Кіровоград : Центрально-Українське вид-во, 2004. - 55 с.
  3. Довгалюк В. Любимо вчителя, як матір/В. Довгалюк//Вільне слово.-2010.-24 лютого.-С.1
  4. Заболотній В. Золоті жіночі руки/ В.Заболотній//Городской курьер. - 2012. - 28 июня. - С. 8
  5. З міст і районів: новини коротко // Народне слово. - 2015. - 14 жовтня. - С. 4 
  6. Карпачева Е. Хранители времени/Е.Карпачева//Олександрійський тиждень.-2011.-14 липня.- С. 4
  7. Колос П.  Антоніні Криуленко - 90 ! / П. Колос // Вільне слово. - 2010. - 3 березня. - С. 1 
  8. Орел Т. Життя прожити не поле перейти/Т.Орел//Вільне слово.-2010.-24 лютого.-С.2
  9. Пензіна К. Зустріч молодих вчителів з ветеранами освітянської ниви/К. Пензіна// Вільне слово.-2010.-7 квітня.- С.3
  10. Петренко С. Лауреат Ленинской премии/С. Петренко//Вільне слово.-2010.-12 травня.-С.3
  11. Талант быть человеком//Городской курьер.-2006.-11 травня.-№19. - С.1
  12. Третяк А. Історія тридцять четвірки/А. Третяк//Олександрійський тиждень.-2010. - 6  травня.- С.4
  13. Третяк А. Заслужена нагорода/А. Третяк// Олександрійський тиждень.-2010.-29 квітня.- С.2
  14. Третяк А.Урок мужності для молоді/А. Третяк// Олександрійський тиждень.-2010.-22 квітня.- С.2.

 

10  березня

80 років від дня народження

Карпова Віталія Семеновича

(1940)

Педагог, музикант.

Заслужений працівник культури УРСР.

Почесний громадянин міста Олександрії

Карпов Віталій Семенович народився 10 березня 1940 року в с. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області в сім’ї службовця.

У 1947 році сім’я переїжджає до м. Дубно Ровенської області. Після закінчення Дубнівської середньої школи №1 та п’яти класів музичної школи у вересні 1955 року вступає в Полтавське музичне училище ім.М. В. Лисенка, яке закінчив з відзнакою у 1959 році. Після закінчення училища, з серпня 1959 р. по грудень 1962 р., працював викладачем по класу баяна в Олександрійській музичній школі Кіровоградської області.

З грудня 1962 року по липень 1965 року проходив військову службу в рядах Радянської Армії при центральній школі підготовки сержантів в Москві: курсант, командир відділення, заступник командира взводу. Після демобілізації продовжив працювати викладачем в Олександрійській музичній школі та заочно навчався в Московському державному інституті культури, після закінчення якого у 1970 році одержав кваліфікацію: культурно-освітній працівник вищої кваліфікації, диригент самодіяльного оркестру народних інструментів.

З 1970 по 2011 роки обіймав посаду директора Олександрійського вищого училища культури.

Очолюваний ним колектив здійснював підготовку кваліфікованих працівників для закладів культури і освіти України. Серед випускників училища справжні майстри своєї справи, особистості, якими пишається не тільки училище культури, а і вся Україна: М.Поплавський, заслужений ректор Київського національного університету культури і мистецтв України, Ю.Напорний, доцент Харківської академії культури, заслужені артисти С.Анісімов, В.Олексієнко, В.Гунькін, заслужені працівники культури, серед яких Г.Абажей, О.Гулак, М.Кузів, В.Гурін та ін.

Училище – складова частина навчально-науково-виробничого комплексу з Київським національним університетом культури і мистецтв та його філією в місті Миколаєві, Харківською академією культури, Кіровоградським державним педагогічним університетом. Це розширює можливості та урізноманітнює форми проведення підвищення кваліфікації викладачів. Карпов В.С. постійно дбав про забезпечення належних умов організації навчального процесу, поліпшення матеріальної бази училища. Вийшов на пенсію у 2011 році.

За вагомий внесок у розвиток духовності та культури міста, естетичне виховання молодого покоління неодноразово був нагороджений грамотами та почесними відзнаками: Міністерства культури України «За внесок в розвиток культури і мистецтва України », Кіровоградської обласної ради «З добром до людей», має звання  «Заслужений працівник культури» і рішенням міської ради від 24 травня 2006р. № 65  присвоєно звання «Почесний громадянин міста Олександрії».

 

Бібліографія:

  1. Віталій Карпов: "Нашими випускниками пишається вся держава"// Народне слово. – 2011. - 16 червня. - С. 8
  2. Карпенко Е. От мечты о море - до капитана училища / Е. Карпенко // Городской курьер. - 2010. - 11 марта
  3. Карпачева Е. Теория и практика добра /Е. Карпачева //Олександрійський тиждень. - 2010. - 25 березня. - С. 1
  4. Олександрійське училище культури: 80 років. - Олександрія, 2011. - 48 с.